Неділя, 29.03.2020, 11:24


Ви увійшли як    Гість   |  Вітаю Вас Гість  |   RSS

Головна  |  Мій профіль  |  Реєстрація  |  Вихід  |  Вхід


Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 574
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Вы можете встановити кнопку персонального сайту Ігоря Миколайовича Окуленка в себе на сайті:

 Сайт Ігоря Миколайовича Окуленка


Наші партнери
Радіо «Місто над Бугом» - on line новини: www.radio-mb.com.ua





Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Головна » 2010 » Березень » 20 » Вшанування памяті славетного Гетьмана Івана Мазепи
01:47
Вшанування памяті славетного Гетьмана Івана Мазепи
20 березня відзначається День народження Славетного Гетьмана козацького війська Івана Мазепи.
З Дня народження Гетьмана України Івана Мазепи 20 березня 2010 року, на площі біля готелю "Салют", ( місто Київ )  на місці де буде встановлено пам'ятник славетному Гетьману, за участі української громадськості Києва, в тому числі українських громадських організацій та партій (Центру Національного відродження, Просвіти, Української партії, Української народної партії, Конгресу українських націоналістів, УНСО, Спілки офіцерів України, Звичаєвого козацтва, хору "Гомін", бандуристів, поетів, відомих істориків).
Час проведення урочистостей з 12.00 до 13.00
На захід запрошуються всі бажаючі вшанувати світлу пам'ять українського героя та борця за незалежність України, символа нескореності України.
телефон для довідок: 2798201 
 

                                               
                                            
                                             (1639-1709)



Невідомий художник. Портрет Івана Мазепи в латах з Андріївською стрічкою.
Кін. XVIII ст. Копія портрета 1700 р.
Полотно; олія. 70 х 58 см.


Подарований Д.І. Яворницькому А. Квоненштадтом.
Надійшов до Катеринославського обласного музею ім. О.М. Поля від Д.І. Яворницького бл. 1905 р.
До 1957 р. перебував у Дніпропетровському історичному музеї ім. Д.І. Яворницького.
Власність Дніпропетровського художнього музею; № Ж – 546

Візуальний образ Івана Мазепи: нові підходи до пошуу достовірних зображень



Іван Степанович Мазепа - гетьман України (1687-1709 рр.); видатний державно-політичний і культурний діяч кінця XVII - поч. XVIII ст.

Народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту, досвід європейського політичного та культурного життя. Знав кілька іноземних мов. Формування національно-політичних переконань І. Мазепи відбувалося під час служби при гетьманах П.Дорошенкові та І.Самойловичеві, які мали програми відродження самостійної й соборної української держави.

І. Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.

На початку XVIII ст., в умовах Північної війни (1700-1721), гетьман І. Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом ХІІ здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави.

Помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у с. Варниця поблизу м. Бендери. Похований у монастирі Св. Георгія (Юрія) м. Галац (Румунія).

Вагомий внесок, зроблений Іваном Мазепою у розбудову української козацько-гетьманської держави та її культури полягає в наступному:


Державно-політична діяльність

Завдяки дипломатичному хисту Мазепа зумів налагодити стосунки як з царівною Софією та фактичним керівником московського уряду кн. В. Голіциним, так і з їх наступником – царем Петром І, що врятувало Україну від можливих руйнацій після державного перевороту у Московській державі 1689 р.

Незважаючи на заборону міжнародних дипломатичних зносин, зафіксовану у „Коломацьких статтях” – угоді між Україною та Московською державою, підписаною під час обрання Мазепи гетьманом, він мав численні зв’язки з монархічними дворами Європи, зокрема, Веттінів у Польщі, Гіраїв в Криму та ін.

З метою оборони південних кордонів побудував фортеці на півдні України, зокрема, Новобогородицьку та Ново-Сергіївську на р. Самара.

Прагнучи знайти опору серед козацької старшини Лівобережної України, Мазепа дбав про забезпечення її представників маєтностями, про що свідчать гетьманські універсали Василю Борковському, Прокопу Левенцю, Михайлу Миклашевському, Івану Скоропадському та ін. В той же час І. Мазепа захищав інтереси простих козаків та посполитих, що було зафіксовано універсалами від 1691, 1692, 1693, 1701 років та інших, в яких регулювалися питання оподаткування та відробіток („панщина”).

Вихований у принципах меркантилізму, Мазепа в різні способи сприяв розвиткові економіки держави, насамперед промисловому виробництву та торгівлі.


Підтримка освіти та культури


Усвідомлючи значення освіти для розбудови держави, Мазепа постійно опікувався навчальними закладами. Зокрема, його коштом будувалися корпуси Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму, які пізніше також були збагачені сучасними на той час бiблiотеками й рiдкими рукописами.

Для розвитку культури того часу велике значення мали заходи гетьмана щодо видання творiв української лiтератури, зокрема творiв Афанасiя Заруднього, Дмитра Туптала, Григорiя Двоєслова та багатьох iнших.

Опосередковано діяльність Мазепи вiдбилася i на розвитку архітектури та образотворчого мистецтва, що дало пiдставу вченим-мистецтвознавцям говорити про виникнення в Українi наприкінці XVII – на початку XVIII ст. унiкального стилю - "мазепинського барокко”. Крім того, целеспрямована політика І. Мазепи призвела до загального відродження, яке позначилося не лише на розвитковi усiх галузей мистецтва, але й в сферi фiлософiї, теологiї, суспільних та природничих наук.


Меценатська діяльність


Коштом І. Мазепи було збудовано, реставровано та оздоблено велику кiлькiсть церковних споруд. Найвiдомiшими з них були будiвлi в таких монастирях, як Києво-Печерська Лавра, Пустинно-Миколаєвський, Братський Богоявленський, Кирилiвський, Золотоверхо-Михайлiвський, Чернiгiвський Троїцько-Iллiнський, Лубенський Мгарський, Густинський, Батуринський Крупницький, Глухiвський, Петропавлiвський, Домницький, Макошинський, Бахмацький, Каменський, Любецький, кафедральнi собори у Києвi - Святої Софiї, Переяславi та Чернiговi, церкви в Батуринi, в Дiгтярiвцi та iншi.

Крiм будiвництва нових, або перебудови старовинних храмiв княжої доби, гетьман робив церквам коштовні подарунки. Серед них iкони, хрести, чашi, митри, ризи, дзвони, срiбнi домовини для святих мощей, богослужбовi книги, виготовлені з коштовних матеріалів, оправленi та оздобленi золотом, срiблом, коштовним камiнням, парчею, оксамитом та шовком.

Гетьман І. Мазепа також опiкувався станом православної церкви за межами України. Серед подарункiв, зроблених Мазепою iноземним православним патрiархатам, найбільш відомим є срiбна плащениця, що зберiгається у вiвтарi грецького православного собору Воскресіння при Гробi Господньому в Єрусалимi i використовується лише в особливо урочистих випадках. Iншим вiдомим дарунком було Євангелiє 1708 р., переписане та оздоблене гравюрами коштом для богослужбового вжитку православних сiрiйцiв м. Алепо. Крiм цих подарункiв, гетьман видiляв певнi кошти на милостинi та допомогу православним християнам за кордоном.

В цілому, за підрахунками козацької старшини, зробленими одразу після смерті І. Мазепи, за 20 років свого гетьманування гетьман на меценатські цілі витратив щонайменше 1 110 900 дукатів, 9 243 000 злотих та 186 000 імперіалів.


Репрезентація Мазепою України у світі

Гетьман І. Мазепа є найбільш відомим в Європі та Америці представник України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картин, 22 музичних твори, 17 літературних творів, шістьох скульптур. Серед найбільш відомих творів - гравюри І. Мигури, І. Щирського, Д. Галяховського, Л. Тарасевича, М. Бернінгротга; портрети невідомих художників XVII – початку XVIII ст., що зберігаються в музеях України; полотна історико-легендарного змісту відомих художників А. Деверія, Ю. Коссака, Л. Булянже, Г. Верне, Л. Булянже, Т. Жеріко, Е. Делакруа, Є. Харпентера, М. Геримського; поетичні та прозові твори Дж. Байрона, В. Гюго, Ю. Словацького, О. Пушкіна, Ф. Булгаріна, Г. Асакі; музичні інструментальні та оперні твори П. Сокальського, К. Педротті, Ш. Пурні, Дж.В. Гінтона, Ф. Педреля, П. Чайковський, М. Гранваль, Ф. Ліста, Ж. Матіаса, О. Титова, С. Рахманінова.


Взято: www.mazepa.name



Переглядів: 1380 | Додав: voosou | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]



Друзі сайту



Кнопка СОУ

Тернопільська СОУКнопка КРоСОУ

zampolit





Вы можете встановити кнопку сайту Вінницької обласної організації Спілки офіцерів України в себе на сайті:

 Вінницька обласна організація Спілки офіцерів України


Громадська Рада при УМВС України у Вінницькій області

Українська Православна Церква (ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА УКРАЇНИ) Вінницько-Тульчинська Єпархія

Антикорупційний сайт


Молодіжна кампанія - Пам’ятай про Крути

Copyright www.voosou.at.ua© 2020

Безкоштовний хостинг uCoz