Вы можете встановити кнопку персонального сайту Ігоря Миколайовича Окуленка в себе на сайті:
Головна » 2010»Червень»4 » Центральний Провід Спілки офіцерів України інформує:
19:45
Центральний Провід Спілки офіцерів України інформує:
Голова СОУ направив листа Міністру Оборони України наступного змісту. МІНІСТРУ ОБОРОНИ УКРАЇНИ ЄЖЕЛЮ М.Б. Про удосконалення взаємодії між Спілкою та Міністерством оборони України Шановний Михайле Броніславовичу!
Спілка офіцерів України відповідно до своїх статутних завдань з моменту свого утворення постійно працює над питаннями удосконалення обороноздатності держави. Одним з напрямів такої роботи є організація та проведення Спілкою конференцій, громадських слухань, інших заходів, до яких в обов’язковому порядку запрошуються, крім представників Спілки, також інші посадовці і науковці Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, професорсько-викладацький склад військових вишів, посадовці органів державної влади, до компетенції яких належить вирішення завдань забезпечення безпеки тa оборони країни, керівництво політичних партій держави, народні депутати України. Підготовка названих заходів здійснюється силами членів Спілки - фахівцями у відповідних галузях воєнної теорії та практики. Високий інтелектуальний рівень Спілки, наявність в наших рядах визнаних спеціалістів з гарною теоретичною підготовкою та широким практичним досвідом гарантують успіх підготовки та здійснення глибокого вивчення питань удосконалення оборони, вірного з’ясування критичних позицій, обґрунтованого відпрацювання пропозицій. Всі учасники наших заходів відзначають корисність фахового обговорення питань зазначеним колом осіб, і використовують розробленні пропозиції в своїй діяльності. Скажемо, в створенні нормативно-правової бази оборони, документів оборонного планування, тощо. Крім того, і Спілка і її члени реалізують свої конституційні права звернення до органів влади,безпосередньо звертаючись до органів державного та військового управління. Тим не менш, певні питання при такій організації роботи не вирішуються. Наприклад, в минулому році Президентом України була затверджена Концепція інформаційної безпеки України. Не дивлячись на те, що представниками Спілки вже декілька років перед міністром оборони і Верховним Головнокомандувачем ставилося питання необхідності витребування від Росії повного пакета даних про характеристики радіоелектронного озброєння, наявного в військах (так званих Карток тактико-технічних даних радіоелектронних засобів за формою №1 Картотеки Генерального штабу), відсутність таких даних в Україні, без чого неможливо правильно організувати застосування озброєння, навіть не зазначена як загроза інформаційній безпеці. Тому я висловлюю готовність Спілки до проведення передбаченої законодавством громадської експертизи стосовно проектів нормативно-правових актів у сфері оборони за замовленням Міністерства оборони України чи іншого визначеного органу державного управління. Вважаю,що таке поширення нашої взаємодії позитивно вплине на стан обороноздатності. Іншим аспектом удосконалення взаємодії між Спілкою та Міністерством оборони України є проведення спільних заходів, які в інтересах удосконалення обороноздатності країни мають організовуватися та готуватися сумісно. Необхідність їх проведення визначається як складністю проблематики, так і обмеженістю можливостей Спілки у сфері фінансового та іншого забезпечення. Одним з напрямків діяльності, який на думку Спілки, конче потребує саме сумісного обговорення, є стан і перспективи розвитку артилерійської розвідки в інтересах удосконалення вогневого ураження в бойових діях Збройних Сил України. Треба зазначити, що роль і місце ураження військ противника (вогневого, авіаційного, ракетного тощо), яке є дуже важливою категорією військового мистецтва, відкритими керівними документами не визначені. Наприклад, Воєнна доктрина України ставить перед Збройними Силами та іншими військовими формуваннями ціль розгрому військ агресора в разі їх вторгнення на територію України. Але яким чином це має бути зроблено, якими засобами та заходами - не визначено. Стосовно вогневого ураження можна зазначити наступне. Визначна частина проблем в зазначеній царині дісталася Україні в спадок від СРСР. В силу допущених диспропорцій в розвитку засобів ураження і засобів розвідки та автоматизації РВіА (на автоматизацію і розвідку витрачалося в десятки разів менше коштів, ніж на засоби ураження) на початок 90-х років артилерійська розвідка стала спроможною виявляти всього близько 25% об’єктів противника (під час Другої світової війни - 80% об’єктів). Зрозуміло, що за останні два десятиріччя можливості артилерійської розвідки Збройних Сил України не покращилися. Навіть прийнята нещодавно на озброєння РЛС розвідки вогневих позицій "Зоопарк- 2” (виробництва НВО "Іскра”, м. Запоріжжя), яка за характеристиками є найкращою в світі, не може значно підняти показники вогневого ураження. Крім удосконалення засобів розвідки, конче необхідно автоматизувати систему управління артилерією (включаючи артилерійську розвідку). Судячи по доступним джерелам, належна робота не ведеться. Навіть сама проблематика вогневого ураження не стала зрозумілою для всіх органів військового управління та наукових установ Міноборони. Достатньо навести такі приклади. 1. Остання (і єдина) публікація на сторінках часопису "Наука і оборона” (науково- теоретичне та науково-практичне видання Міноборони) з проблем вогневого ураження відбулася 10 років тому. Про артилерійську розвідку, здається, взагалі нічого не публікувалося. 2. Як можна зробити висновок зі змісту офіційного сайту Міноборони, Збройні Сили України єдині в світі визначили живу силу противника як першочергову ціль для ураження засобами РВіА. В інших країнах від цього відмовилися вже після Першої світової війни, визначивши як першочергову ціль артилерію противника (а згодом і ядерну зброю). В той же час, об’єкти ядерного ураження противника (вогневі та стартові позиції, пункти управління,склади, тощо) взагалі не підлягають ураженню засобами РВіА. Такий пацифізм зрозуміти неможливо. 3. Певними органами військового управління та науковими установи взагалі ставиться під сумнів саме існування такої важливої категорії воєнного мистецтва як "вогневе ураження”. Скажемо, члени Спілки подали пропозицію розпочати розробку високотехнологічного роботизованого комплексу "Брат” для підвищення ефективності вогневого ураження та вирішення завдань антитерористичної боротьби (окреме завдання розробки - завоювання світового ринку озброєнь, оскільки Україна мала стати монополістом, випередивши інші країни). ЦНДІ ОВТ, надаючи негативну оцінку цій пропозиції, аргументував тим, що "розвідувально-вогневе ураження” здійснюється ефективно. Що воно таке, це "розвідувально-вогневе ураження” - чи прояв невігластва, чи досягнення світового рівня, невідомо, оскільки науковці та їх покровителі відмовилися надати пояснення. 4. В тому ж часопису "Наука і оборона", який взагалі є дуже авторитетним і потрібним виданням, публікуються цікаві матеріали про розвиток воєнної теорії та практики, за якими розвідка вже перетворилася з виду оперативного (бойового) забезпечення на складову бойових дій. Тобто, артилерійська розвідка має розглядатися як частина бойових дій артилерії. Інакше розвиток артилерійської розвідки не буде відповідати потребам майбутньої війни. Проте, скоріше за все, такий підхід чогось не найшов відбиття в керівних документах. Інакше чому б існувала в Академії Сухопутних військ (м. Львів) кафедра воєнної топографії та артилерійської розвідки, об’єднана за принципом "що перше, що друге - все одне це види забезпечення”. Ураховуючи важливість питання розвитку артилерійської розвідки, відсутність в органах та установах Міноборони єдності в розумінні проблематики, необхідність залучення до роботи членів Спілки, що мають необхідну теоретичну підготовку та значний практичний досвід радянського часу, пропоную провести сумісні громадські слухання на тему ”Розвиток артилерійської розвідки в інтересах підвищення ефективності вогневого ураження в бойових діях Збройних Сил України та вирішення завдань антитерористичної діяльності”. В інтересах проведення цих слухань прошу Вас призначити відповідальну посадову особу від Міноборони з повноваженнями прийняття рішень стосовно всіх питань слухань, в тому числі: визначення представників міністерства до складу програмного та організаційного комітетів, залучення військових організмів до слухань, вирішення питань забезпечення (фінансового , матеріального, тощо), залучення до публікації матеріалів слухань військових засобів масової інформації. Пропозиції Спілки офіцерів України до програми слухань додаються. На підставі наведеного, керуючись ст. 19 Закону України «Про демократичний цивільний контроль над воєнною організацією і правоохоронними органами держави» прошу Вас розглянути зазначені пропозиції та прийняти рішення з приводу проведення громадських слухань щодо розвитку артилерійської розвідки. Додаток. За текстом, на 1 арк. З ПОВАГОЮ ГОЛОВА СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ ІІ СКЛИКАННЯ ПОЛКОВНИК В. БІЛОУС ДОДАТОК №1 ПРОПОЗИЦІЯ СОУ Програма громадських слухань на тему ”Розвиток артилерійської розвідки в інтересах підвищення ефективності вогневого ураження в бойових діях Збройних Сил України та вирішення завдань антитерористичної діяльності” Організатори слухань: Міністерство оборони України; Спілка офіцерів України. Учасники слухань: члени Спілки офіцерів України; посадовці та науковці Міноборони та Генштабу; професорсько-викладацький склад військових вишів; посадовці та науковці установ та підприємств оборонно- промислового комплексу; посадовці органів державної влади (Адміністрації Президента України, Кабміну України, Ради національної безпеки та оборони України, тощо) Народні депутати України. ПИТАННЯ СЛУХАНЬ 1. Доктринальні погляди на розгром військ противника, що вторглися на територію України. Роль ураження в вирішенні завдання розгрому та веденні антитерористичної діяльності. 2. Роль і місце вогневого ураження в здійсненні ураження військ противника, веденні антитерористичної діяльності. 3. Оцінка можливостей та вимоги до вогневого ураження, що здійснюють РВіА, БРАВ, корабельна артилерія. 4. Технічний стан засобів артилерійської розвідки та його вплив на вирішення завдань вогневого ураження. 5. Вплив автоматизації артилерійської розвідки на ефективність вогневого ураження. 6. Досвід удосконалення вогневого ураження в світі. 7. Тенденції розвитку систем збору та надання інформації (США), розвідувально-ударної бойової системи відкритого типу (РФ), тощо. 8. Можливі напрями розвитку артилерійської розвідки в інтересах виконання завдань РВіА, БРАВ, корабельної артилерії. Прес-служба СОУ