Славної пам’яті Якова Гальчевського 117-у річницю з дня народження відзначили 03 листопада на Літинщині в селі Малинівка (раніше  -  Гута Латинська), де й народився видатний звитяжець за Самостійну Україну). Певно, не лише Вінниччина, будь-якої нації край мав би за честь у списку своїх достойників засвітити таку особистість. Нагадуємо: вчитель за фахом, який мусив узяти до рук зброю, відомий на сьогодні лише, на жаль, дослідникам як письменник, військовий теоретик, самовідданий борець за самостійність України. До речі, його досвідом і розробками користувалися вояки УПА, а також і бійці Че Гевари.

Урочиста академія, присвячена Якову Гальчевському (він таки – Войнаровський у польському війську та отаман Орел) розпочалася в Літині в історичному музеї ім. Устима Кармалюка.

Потім делегація, що складалася з представників козацьких формувань, обласних організацій Спілки офіцерів України, РУХу, «Просвіти», товариства «Меморіал», історичного клубу «Холодний Яр» й інших, попрямувала на батьківщину героя  -  в Малинівку, де спочатку вшанували пам'ять рідних Гальчевського на місцевому цвинтарі.

Опісля в приміщенні школи урочистості завершилися поєднанням академічного викладення з культурно-мистецьким забарвленням: отже, виклади промовців мережилися виступами митців й аматорів сценічної майстерності  -  від учнів починаючі й до дійсно майстрів. Так, скажімо, присутні мали можливість живого спілкування з онуком у других отамана Орла  -  Василем Гальчевським, який нині мешкає у Хмільнику, науковцем-дослідником Костянтином Завальнюком, автором праць про отамана, полковником УРК із Харкова Анатолієм Літинським, член-кореспондентом АІО та іншими.

А  що із задоволенням сприйняли виступи як учнівські, так і районного Будинку культури  -  зокрема чоловічого квартету «Подоляни»,  - тут і сумніву не має.

Безперечно, свою квітку до вінка вшанування подільского отамана і героя України Якова Гальчевського вплела й обласна організація Спілки офіцерів України. Але справжньою перлиною став виступ на святі кобзаря Тараса Силенко і його фінальні акорди: « … Отаман живе у нашім серці і ворога кличе добить!»