УПА : історична довідка

«Державу мусить будувати цілий нарід, – тільки тоді можна буде сподіватися, що українська держава укріпилася, і що її не можна так легко ліквідувати. Адже зазіхання Росії далі існують, і є загроза подальшого тиску з боку Росії на Україну. Тепер ми мусимо подбати, щоби був затертий кордон між Західною та Східною Україною»

Слава Стецько

УПА була створена 14 жовтня 1942 року за рішенням політичного проводу ОУН для захисту мирного населення України від знущань Німецької окупаційної влади. Головнокомандуючим УПА, з 1943р. по 1950р. був Роман Шухевич, псевдонім Тарас Чупринка. Маючи визначні здібності, він створив дієздатну, багаточисельну військову силу, котра потужно протистояла Німецьким і Радянським каральним військам.

Жахливі наслідки діяльності Радянської влади на Україні, голодомори, репресії, терор на Східній Україні з 1920р. по 1941р., масові вбивства, катування, четвертування людей в тюрмах НКВД на Західній Україні з 1939р. по 1941р. та не менш миролюбна політика Гітлера, остаточно озлобили людей проти Німецького фашизму і Московського більшовизму.

З 1950р. по 1954р. очолював УПА Василь Кук, котрий будучи раненим в бою попав в полон. Практично з початку 50-х років за рішенням головного проводу ОУН активні бойові дії згортаються, деякі формування розпускаються, а організаційна мережа переводиться в глибоке підпілля і основний напрям роботи зосереджується на пропагандивно-інформаційній діяльності. Левова частка найкращих сил ОУН та УПА отримує завдання легалізуватися, щоб в майбутньому підтримати та продовжити національно-визвольну боротьбу. Це завдання було успішно виконано і основні сили були збережені від повного знищення. Ці люди плекали ідею Української Державності протягом усього життя та передали її наступним поколінням. В наслідок чого у 1991 році постає Незалежна Українська Держава. Окремі відділи діяли включно до 60-х років.

Останній військовий обов'язок воїни УПА виконували в жовтні 1956 року коли сміливо боролися на кордоні з Венгрією, щоб допомогти Венгерському анти-комуністичному повстанню.

Українська Повстанська Армія була народною армією. Вона діяла в умовах бездержавності протягом багатьох років і повністю утримувалася народом.

 Гімн ОУН-УПА «Червона Калина». Посилання на гімн в мережі інтернет:

http://www.youtube.com/watch?v=P0_O4wGjsn0

Рекомендаційний список літератури

1.     Бандера С. Перспективи Української революції: репринт.вид.-Дрогобич: Відродження,1998.-656с.

2.     Борець Ю. Шляхами лицарів ідеї і чину.-К.,1996.-294с.

3.     Бутко С. На шляху до збройного чину: Діяльність ОУН. В жовтні-листопаді 1941 року // Український історичний журнал.-1998.-№4.-С.110-115.

4.     Голубченко І. Коли ми вмирали, нам дзвони не грали: ОУН.-УПА у боротьбі за державність України (1942-1953рр.) // Дзвін.-1993.-№7-9; 1994.-№№ 2-3,4-6

5.     Гордасевич Г. Степан Бандера: людина і міф.-Львів,2001.-208с.

6.     Історія ОУН.-УПА в 1943-1944 роках //Визвольний шлях. – 2001.-№8.-С.48-70.

7.     Історія Українського війська 1917-1995.-Львів: Світ,1996.-840с.

8.     Кентій А. ОУН. І німецько-польська війна 1939 року // Історія України.-2000.-№3.-С.4-6.

9.     Косик В. Симон Петлюра.-Львів: НТШ,200.-88с.

10.                       Косик К. Україна і Німеччина у Другій світовій війні.-Париж-Нью-Йорк-Львів: НТШ,1993.-660с.

11.                       Круцик Р. ОУН-УПА: Правда і міфи / до 60-річчя ОУН.-УПА. Оглядова стаття з наведенням історичних довідок/ // українська культура.-2002.-№9-10.-с.10-11.

12.                       Лапайдух Р. Українська Повстанська Армія: Погляд через півстоліття // Дзвін.-2001.-№2.-С.103-111; №3.-С.113-123.

13.                       Лебедь М. УПА. – Дрогобич: Відродження,1993.-280с.

14.                       Літопис Нескореної України: т.2, кн.2. – Львів,1997.-664с.

15.                       Літопис Української Повстанської Армії: т.9,кн..2. – Львів: Літопис УПА,1992.-538с.

16.                        Лукінюк М. Боротьба УПА з окупантами: поступ до правди // Сучасність.-2001.-№5.-С.73-86; №6.-С.94-108.

17.                        Мірчук П. Відродження великої ідеї. – Торонто,1954.-64с.

18.                        Мірчук П. „З мого Духа печаттю”: У 25-ліття боротьби ОУН. – Нью-Йорк-Торонто,1954.-?

19.                        Мірчук П. Микола Міхновський апостол Української державності – Філадельфія,1960.-136с.

20.                        Мірчук П. На історичному закруті – Торонто,1959.-73с.

21.                        Мірчук П. Українська Повстанська Армія: 1942 – 1952: Документи і матеріали – Львів: Просвіта,1991.-448с.

22.                        Плав’юк М. Наша сила в нас самих: /що являє собою ОУН., хто стояв біля її витоків, які сили/ // Дніпро .-1995.-№1.-С.73-85.

23.                        Полтава П. Хто такі бандерівці та за що вони борються. – Дрогобич: Відродження,1994.-62с.

24.                        Полянський О. Армія нескорених: до 60-річчя УПА – Тернопіль,2002.-48с.

25.                        Рахманний Р. Державницька роля вояцтва УПА // Рахманний Р. Роздуми про Україну.-К.,1997.-С.613-648.

26.                        Роля та місце ОУН. і УПА в національно-визвольній боротьбі в середині ХХ століття // Визвольний шлях. - 2001.- кн.11. - С. 3-6.

27.                        Якимович Б. Збройні Сили України: нарис історії – Львів, 1996.